У СВІТЛІ ЛЮБОВІ

Святий Дух – світлий промінь, що зігріває, осяює дорогу, надихає думки свіжим повітрям. Він додає сил і не дозволяє опустити руки. Тримає на плаву серед океану сумнівів, необачних вчинків і нерозумних рішень. А якщо у вільному польоті схибимо, то він неодмінно підхопить і врятує, і зробить це з великої любові та турботи про тебе.

Політ призведе до внутрішніх змін. І вони змінять тебе і світ на краще. А Святий Дух, Він тому і Святий, що має сили й можливість змінити цілий світ. Усе, що є навколо нас, і нас самих зсередини.

Він робить це з любові. А що ж це є – Любов? Чи потрібна вона нам? Важко, майже неможливо, жити без неї, як і без віри у серці. Любов – це наше ставлення до близьких, тепле повітря, яке зігріває у негоду і остуджує у спеку. Усе, що ми робимо, маємо робити з любов’ю.

Але повернімося до Святого Духа. Він дарує нам ще й надію. Вона веде наші душі до фінішу, до перемоги, не дає згаснути, дарує запас життєвих сил. Напевно, надія і є тією самою всепоглинаючою любов’ю, дарованою Святим Духом.

Deus caritas est – Бог є любов. Існування людської істоти не можливе без любові. А де ж її брати стільки, щоб на всіх вистачило? Лише у вірі. Тільки Святий Дух робить нас щасливими, усміхненими, упевненими у собі. Дарує радість, надію, сподівання, емоції та творчість.

Діонісій у книзі «Про імена Божі» каже: "Любов Божа не може залишитися без творчості". Тому було необхідне, щоби людські серця, зранені гріхом, були вилікувані Духом Святим. Не є дивним те, що Дух Святий довершує віднову, коли всі гріхи пробачаються завдяки любові. Що ж до творчості, то тут Святий Дух робить її доступною та дарує людям, як черговий прояв Божої благодаті. Творчість стає тотожною самій любові.

Дух Святий допомагає дотримуватись заповідей, спонукаючи зауважувати все те, що було сказано у Нагірній проповіді. Але насправді він просто любить нас, а ми, дякуючи, намагаємося відповідати добром на добро. Ніхто зможе дотримуватись заповідей, якщо не любитиме Бога. А ця любов не є можлива без втручання Святого Духа. Бо саме Він щедро обдаровує нас цією творчою здібністю до любові. Тому Господь Ісус каже в Євангелії Св.Йоана (14;23): "Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме". А тільки Дух Святий дає нам здібність любити і до любові спонукає.

Звертаючись до Святого Духа, ми рідко бачимо чітко окреслену постать, але ефемерність Його образу  не стоїть на заваді вірі у Нього, і ми продовжуємо звертатись, прислухаючись до Нього. Підносячи очі до Неба, ми найчастіше шепочемо Його ім’я.

А ще Святий Дух дає людині надію на вічне життя. Сам Він є ніби її підтвердженням. Підтвердженням безсмертя, перш за все, Духу. Безсмертя і вічність лише через подобу людини до Христа.

Наше знання... Воно є саме завдяки Святому Духові, який освітлює розум, думки та почуття. Все, що ми знаємо, походить від Святого Духа і потрапляє до нас, якщо ми уважно дослухаємося до Нього і беззастережно любимо та цінуємо Його вищість. Адже наша віра все ж таки caritas est.

Тому можна лише подякувати та низько схилити голову перед  Духом Святим. Та жити в оточенні любові і турботи, у світлі радості й краси.

Ірина ВИГОВСЬКА

Тома Аквінський  ПРО ДУХА СВЯТОГО

Чи Дар є власним ім’ям Духа Святого? За словами Філософа, "дар" означає "подання" або "милостиня", тобто обдарування когось, але без сподівання отримати за це нагороду; тому має сенс дару "даром". А що є причиною та приводом давання дарунків даром? Любов! Ми даємо комусь подарунок даром, бо бажаємо йому добра. Отже, любов, яка бажає ближньому добра, і є те перше й найпочесніше, що несемо в дарі. Звідси ясно видно, що любов є першим і головним даром; це вона лежить в основі всіх дармових дарів.

(Тома Аквінський, Сума Теології, І, q.36 art.1)

Завдяки Духу Святому ми здобуваємо багато духовних благ.

По-перше, Дух Святий звільняє нас від гріхів. Також Його справою є створювати та виправляти. Людська душа була створена за участю Духа Святого, що через Нього Бог усе вчинив. Оскільки Бог є причиною усього як Той, Який любить власну добрість, Діонісій в книзі «Про імена Божі» каже: "Любов Божа не може залишитися без творчості". Тому було необхідно, щоби людські серця, зранені гріхом, були вилікувані Духом Святим". Не дивно, що Дух Святий довершує віднови, коли всі гріхи пробачаються завдяки любові.

По-друге, Дух Святий освітлює розум, бо все, що ми знаємо, – знаємо від Духа Святого.

По-третє, Дух Святий допомагає нам і немов примушує дотримуватися заповідей. Ніхто не буде в змозі дотримуватися заповідей, якщо не любитиме Бога. Тому Господь Ісус каже в Євангелії св. Йоана (14,23): "Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме". А, власне, ніхто інший, тільки Дух Святий дає нам здібність любити і спонукає до любові.

По-четверте, Дух Святий зміцнює в нас надію на вічне життя і є нібито його гарантією. (Еф 1, 13-14). Він є завдатком, бо життя вічне належить людині тільки тому, що вона є дитиною Божою, а є нею завдяки подобі до Христа. А ця подоба береться від того, що ми маємо духа Христа, а ним є, власне, Дух Святий.

Нарешті, по-п’яте. Дух Святий є нашим порадником під час наших сумнівів, повчаючи нас про те, якою є воля Божа. (Об’явл 2,7)

Тома Аквінський Wyklad Skladu Apostolskiego, Poznan 1987.

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/