ЧИ ЧУЛИ ВИ?

 17 серпня 2012 р. у Варшаві відбулося урочисте підписання Спільного послання до народів Росії та Польщі. Свої підписи на документі поставили Патріарх Московський та всієї Русі Кирил і голова Конференції католицьких єпископів Польщі митрополит Юзеф Міхалік. Церемонія відбулася в рамках першого в історії візиту Патріарха Московського до Польщі.

Майже відразу цей документ викликав резонанс у католицькому середовищі. "Історичний", "унікальний", "перший", "новий" – католицькі медіа, зокрема вітчизняні, аж рясніють цими та подібними порівняннями. Проте французька газета La Croix (20 серпня 2012 р.) дуже обережно характеризує документ на рівні "історичного заклику про примирення". Про це ж заявив глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук): "Ми, щоправда, не почули, за що саме поляки прощають росіян і за що православна церква просить вибачення. Можливо, до цього ще дійде" ("Дзеркало тижня", 21 серпня 2012 р.).

Загалом беручи, документи такого штибу мали би породжувати образ діалогу – адже примирення починається з діалогу. Проте різнорідність коментарів і трактувань (також і самого тексту документа та його контексту) на діалог схожі мало. Принаймні мені вся ситуація нагадує радше оперний дует: красивий, видовищний, добре продуманий. У Чайковського в опері "Євгеній Онєгін" є подібний музичний номер, дует Тетяни та Ольги. "Чи чули ви?" – виводять дві оперні діви. Текст один – пушкінський. А от тембри голосів, музичні партії та інтонації співачок відрізняються. Кожна співає про своє.

Аргументи? Будь ласка. Діалог передбачає обмін думками двох окремих суб’єктів. Власне, саме діалогом було знамените листування польських та німецьких єпископів у листопаді‑грудні 1965 р. Тоді польські владики, звертаючись до німецьких братів у єпископстві, промовили легендарну вже фразу: "Вибачаємо й просимо вибачення". І отримали по-тевтонськи стриману відповідь: "І ми просимо забути [про кривди], більше того, просимо вибачення".

Цьогоріч підписаний документ згадує слово "діалог" чотири рази. Приблизно стільки само – форми слова "прощення" й "примирення". І лише в одному абзаці "діалог", "прощення" та "примирення" присутні одночасно. Та й то радше в контексті тлумачення термінів. Пошуки звороту, який бодай віддалено нагадував би щось на кшталт: "Будь ласка, пробачте", – не увінчалися успіхом. Натомість було знайдено пасаж: "Ми закликаємо наших віруючих просити пробачення за нанесені одне одному образи, несправедливість та всіляке зло", – а також звернення "до всіх, хто прагне добра, міцного миру та щасливого майбутнього: до політиків, суспільних діячів, учених, людей мистецтва та культури, віруючих та невіруючих, представників Церкви (sic! – у цьому переліку представники Церкви йдуть останніми. – Прим. авт.) здійснювати постійні зусилля заради розвитку діалогу".

Також цікаві контексти цього документа простежуються в інтерв’ю Патріарха Московського Кирила, яке він дав 16 серпня 2012 р. кореспондентам польських ЗМІ. Журналісти, проводячи паралель із 1965 р., запитали Патріарха, чи проситиме він особисто поляків про прощення. "Я підпишу документ, так само, як його підпише високий представник Католицької Церкви, і там усе сказано", – була відповідь. Більше того, у перебігу цього інтерв’ю з’ясувалося, що підписаний документ попередньо обговорювався польським єпископатом. Натомість ось що Патріарх сказав про позицію православної сторони: "У нас не було обговорення в рамках усього єпископату… Цей документ буде представлений Архієрейському Собору на початку лютого наступного року". Тобто ніхто ніякого пробачення ні в кого не просив. Якщо слідувати за логікою тексту, вся відповідальність за примирення не взята сторонами-підписантами на себе, а перекладена на віруючих, невіруючих, політиків, митців – тобто на всіх, а отже – ні на кого. Крім того, якщо зважати на принцип соборності, засадничий для православ’я, "ратифікація" документа єпископатом РПЦ ще попереду.

Цікавий коментар до цих подій дає польський Центр східних студій, який оцінює ситуацію в контексті політичних цілей Росії, що спрямовані "на представлення Росії як конструктивного партнера та ініціатора діалогу – який, однак, має провадитися на російських умовах та сприяти не розв’язанню спірних питань, а їхньому закриттю. Ці тези простежуються у змісті підписаного у Варшаві документа, де йдеться про взаємні кривди і провини. Такий підхід може сприяти інтерпретації (наявній в історичній політиці Кремля) про симетричність провини обох країн".

19 серпня 2012 р. остаточні акценти розставив Бенедикт XVI, заявивши: "Програма цього візиту включала зустріч із католицькими єпископами та спільну декларацію про намір плекання братської єдності та співпраці наших Церков у справі поширення євангельських цінностей у всьому світі…" Скидається на те, що саме папська версія є найімовірнішою.

Роман ЖЕЛЄЗНИЙ

За матеріалами "Дзеркала тижня", служби комунікацій ОВЦС МП/Патріархія.ru, прес-служби Патріарха Московського та всієї Русі, La Croix, www.osw.waw.pl, Holy See Press Office

ФОТО:

Діалог чи дует? Патріарх Кирил та митрополит Юзеф Міхалік (Фото – Rzeczpospolita, www.rp.pl)

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/