БОГ – ЦЕ МІЙ СКАРБ

Це уривок з історії життя та мучеництва о.Франциска Чирського (1882-1835), розстріляного на засланні. Він не пожалів свого життя заради служіння та вірності Христу, а Поділля стало останнім місцем служіння о.Франциска: ярмолинську парафію він прийняв наприкінці 1921 р. як дитину-сироту, адже від 1919 р. вона вже була без священика.

Франциск Чирський народився в м.Волочиськ тодішньої Подільської губернії в збіднілій родині шляхетського роду. Його батько працював на цукровому заводі "Збруч".

1900 року Франциск вступив до Житомирської римо-католицької духовної семінарії. 1905 року став священиком. Першим місцем служіння о.Франциска як вікарія стала волочиська парафія Пресвятої Трійці. 1909 року він став настоятелем Оринінської парафії Пресвятої Трійці, побудував там новий храм, за що був нагороджений хрестом. 1913 р. о.Франциска призначили вікарієм житомирського кафедрального собору св.Софії (точних даних про це не збереглося, призначення було вимушеним через утиски влади. – Прим. "КВ". ). Від 1915 р. він був членом Луцько-Житомирської консисторії. 1917 року завдяки революції о.Франциск зміг повернутися до Ориніна. Під час І Світової війни отець півтора року служив у с.Волудринці. Там, під Лузгою, як сам потім розповідав, він побачив всі жахи війни…

У липні 1920 р. о.Франциск виїхав до Польщі, проте, наприкінці грудня 1921 р. він повернувся до Ярмолинець. Паралельно також служив у Солобківцях і Тинній. Співробітники Проскурівського відділу ДПУ УРСР заарештували о.Франциска 16 січня 1930 р. Після слідства на вимогу Контррозвідувального відділу ДПУ УРСР отець був етапований до Харкова у "Справі ксьондзів".

На засіданні Надзвичайної сесії Верховного Суду УРСР 27-30 червня 1930 р. у Харкові він говорив: "Бог – це мій скарб. Від Бога не можу відректися ні письмово, ні усно. Тому що я ксьондз за переконаннями, а не із-за грошей".

Так Франциск Чирський був засуджений на сім років позбавлення волі та ще на п’ять років позбавлення в правах, йому заборонили проживати на Правобережній Україні. 13 жовтня 1930 р. о.Франциск був переведений в Ярославський політізолятор, а в листопаді був відправлений на Соловки. 20 січня 1937 року був звільнений із табору. Проживав в Мценску, пізніше переїхав до м.Орел. Проживав також в Карачеві Брянської обл. Помер скоріш за все в Карачові після 1937 р.

3 жовтня 1991 р. військова прокуратура КВО посмертно реабілітувала о.Франциска "у зв’язку з відсутністю достатньої сукупності доказів його вини".

Уривок з історичного дослідження о.Олега Жарука "Нарис історії римо-католицької парафії в Ярмолинцях (1761-2012 рр.)"

ФОТО:

Храм Народження Пресвятої Діви Марії у Гомелі. Збереглася інформація, що 1937 року о.Франциск Чирський деякий час відправляв тут Служби Божі

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/