Те,
що говорить св.Тома, багато чого відкриває. Певно, справді є так, що євхаристійний
реалізм – це результат реалізму Воплочення. Але ця істина є така складна,
висуває стільки запитань. От, наприклад, таке: ми віримо, що під час Святої
Літургії хліб і вино стають істинними Тілом і Кров’ю нашого Господа, і в цей
спосіб Свята Літургія є істинною Жертвою. Як це узгодити з іншою істиною нашої
віри, що на хресті Христос склав одну-єдину Жертву, що має силу спасти всіх
людей аж до кінця світу?
Св.Тома: На це
відповідав св.Амвросій: "Нема багатьох жертв, але одна є Жертва – а саме:
та, яку склав Христос і яку ми складаємо. Тобто ця Жертва відкриває ту єдину.
Подібно до того, як у різних місцях складається в жертві одне Тіло, а не багато
тіл, так само є одна Жертва".
Отець Яцек: Вибач, Отче, що я так до
Тебе "чіпляюся", але поясни мені у зв’язку з цим, як можливо, що
"у різних місцях складається в жертві одне Тіло, а не багато тіл"?
Св.Тома: Тіло
Христа перебуває в цьому Таїнстві не так, як тіло у якомусь місці, яке своїми
вимірами є співмірне з цим місцем. Тіло Христа перебуває в певний особливий
спосіб, властивий цьому Таїнству. Тому ми кажемо, що воно перебуває на різних
вівтарях не як у різних місцях, а як у Таїнстві, у спосіб, властивий цьому Таїнству.
Отець Яцек: Тут мені пригадується текст апостола Павла, який підтверджує, Отче,
слушність цього пояснення: "тому, що один хліб, – нас багато становить
одне тіло" (1 Кор 10, 17). Таким чином, ми маємо вже третю ланку
надприродного реалізму християн: еклезіологічний реалізм, який є наслідком
реалізму Воплочення і євхаристійного реалізму. Зі слів апостола Павла виходить,
що як Церква ми є чимось незвичайно більшим за лише спільноту вірних, або
народом Божим: ми – Тіло Христа. Адже, коли кожен із нас споживає буквально ту
саму надприродну Поживу – бо на багатьох вівтарях перебуває не багато тіл, а
одне й те саме Тіло Христа – це означає, що ми – щось більше, ніж моральна
єдність. Усі разом ми – якесь буквальне, хоча й у незрозумілому сенсі одне Тіло
Христа, бо споживаємо ту саму (а не таку саму) Поживу. Але чи не є водночас
навпаки: що одним Тілом Христа ми стаємо силою власне цієї Поживи, Яка є
істинним, укритим під сакраментальними видами Тілом Христа?
Св.Тома: Ця Пожива не перетворюється на того, хто Її споживає,
Вона перетворює того, хто Її споживає, у Себе. Як каже св.Августин: "Я –
пожива дорослих, дорослішай і будеш Мене споживати; і не поглинеш Мене в себе,
як поглинається тілесна пожива, але ти на Мене обернешся". Також ця Пожива
має силу зробити людину божественною і напуває її Богом.
Отець Яцек: І в
такий спосіб усі, хто споживає цю чудовну Поживу, стають єдиним Тілом Христа.
По правді, ця єдність уповні здійсниться лише в житті вічному, але вже тепер ми
споживаємо ту саму Поживу, а отже, уже тепер у якомусь дуже правдивому сенсі є
одним Тілом.
Але останні Твої слова, Отче, спричинили мені складність. Ти
кажеш, що ця Пожива перетворює в Себе. Але, незважаючи на освячення, Євхаристія
зберігає всі фізичні властивості хліба й вина та підлягає всім фізичним змінам,
яким підлягають звичайні хліб і вино.
Св.Тома: Коли
субстанція (тобто сама матерія. – Прим.
"КВ".) хліба чудовно стає Тілом Христа, акциденції (властивості,
що можуть змінюватися – Прим.
"КВ".) хліба чудовно отримують силу існувати без субстанції, яка
б їх підтримувала. Завдяки цьому, вони можуть здійснювати і зазнавати всього того,
що могла би здійснювати і зазнавати субстанція хліба, якби вона там була. Тому
вони можуть нагодувати і напоїти, і бути спаленими, і запліснявіти так само, як
це відбувається з субстанціями хліба й вина.
Отець Яцек: Потім,
після прийняття Святого Причастя, види хліба й вина підлягають нормальному
травленню, тоді як істинне Тіло і Кров, які ми прийняли під цими видами,
реально роблять нас одним із Христом. Але я хотів би дещо змінити тему. Отче,
чому хрещення можна прийняти лише один раз у житті, а Святе Причастя ми повинні
приймати багато разів?
Св.Тома: Метою
таїнств є допомога людині в її духовному житті. Так от, духовне життя є подібне
до тілесного, як і тілесна дійсність наслідує духовну. А до тілесного життя
треба народитися і зростати в ньому аж до досягнення зрілого віку, крім того,
потрібна пожива, яка підтримує людину при житті. Так і до духовного життя ми
народжуємося через Хрещення, Миропомазання надає духовне зростання, а Таїнство Євхаристії
потрібне нам як духовна пожива.
Отець Яцек: Часом у Церкві говорять
про духовне Причастя…
Св.Тома: Духовно
споживає Тіло Христа і п’є Його Кров той, хто бере участь у єдності Церкви, яка
здійснюється через любов. Численні – одне в Христі Тіло (Рим 12, 5). Отже, хто
не споживає в такий спосіб, перебуває поза Церквою, а за цим слідує – поза
любов’ю.
Отець Яцек: Якось не спадало мені на думку, що кожне прийняття Таїнства Євхаристії
має бути духовним Причастям. Проте коли я запитував про духовне Причастя, то
мав на увазі Причастя прагнення, без споживання Таїнства.
Св.Тома: Можна
отримати результат Таїнства, приймаючи його прагненням, попри те, що воно не
приймається насправді. У такий спосіб дехто приступає до Хрещення прагнення, а
потім буде охрещений водою. Так само дехто приймає Причастя духовно, а потім –
сакраментально. Однак сакраментальне споживання не стає від того чимось
непотрібним, адже прийняття Таїнства приносить повніший результат, ніж саме
лише його прагнення.
Відповіді св.Томи цитовано за його творами: "Сумою
теології" (3: q. 73 a . 1; q.
75 a .
1 ad 3; q. 80 a . 1 ad.
2; q. 80 a . 10 ad.
5; q. 83 a . 1 ad
1), викладом Євангелія від св.Йоана (cap.
6, lect. 7, nr 969, 972), "Проти поган" (lib. 4 cap. 66) та текстом
зі "Сповіді" св.Августина (lib.
7 cap. 10).
ФОТО:
На хресті Христос склав одну-єдину Жертву, що має силу
спасти всіх людей аж до кінця світу
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При передрукуванні
обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар