ЩО В ІМЕНІ ТВОЄМУ?

У дитинстві я намагалася зрозуміти, за яким принципом у країнах латинського світу люди мають багато імен, і як їх записують у шкільному журналі, і як викликають до дошки. Наприклад, чи каже вчителька: "Ежен-Габріель-Жерве-Лоран Тіссеран нам розкаже правило буравчика"?.. Згодом спало на думку, що кожне ім’я означає святого, який допомагає в певній справі, і що більше імен, то більше справ має зробити людина.

Якщо говорити про кардинала Ежена-Габріеля-Жерве-Лорана Тіссерана (1884–1972), то десь так воно і є, бо справді важко перелічити не лише всі його імена, а й посади, які він обіймав, і всі справи, що їх він звершив протягом життя. Він жив довго, насичено й інтенсивно. Народився в Нансі в родині ветеринарів. Спочатку отримав диплом бакалавра в галузі математики і… літератури. Поєднання фізики й лірики, служіння Церкві й дипломатії, примноження знань та піклування про людей, часами поєднання непоєднуваного – можливо, це через те, що багато святих ним опікувалися і його направляли.

1900 року вступив у духовну семінарію в Нансі, де, крім теології, захопився східними мовами (івритом, сирійською й ассирійською), щоби спеціалізуватися на Старому Завіті. Вивчення східних мов спонукало до зацікавлення Східними Церквами – а це, своєю чергою, визначило подальше життя. Про кардинала Тіссерана написано багато – і про нього цікаво читати. Мене захопили кілька сюжетів, гідних шпигунського роману чи висококласного детективу. Перший сюжет про те, як під час І Світової війни він брав участь у воєнних діях, почав службу в піхоті й навіть отримав підвищення в ранзі – і це при тому, що ще 1907 р. став священиком. Під час військової служби був у Палестині (впіймала себе на тому, як мало ми знаємо про близькосхідний напрямок обох світових воєн). Там не лише перекладав важливі документи, а й урятував гай ліванських кедрів, коли дізнався, що їх хочуть вирубати на дрова. Брав участь в облозі Єрусалима, потім повернувся до давніх манускриптів.

Другий сюжет – це його діяльність як декодувальника давніх рукописів, бібліографа й архівіста, який вивчав рідкісні тексти. Завдяки науковим відкриттям його призначили 1914 року до Біблійної комісії. Тіссеран написав наукові праці про раннє християнство у Єгипті та Месопотамії. Опісля був переведений на службу до Ватикану, де зробив дуже вдалу кар’єру при папському дворі. З 12 травня 1921 р. він – таємний камердинер Його Святості, потім прелат, а з 1930 р. опікується Ватиканською бібліотекою. Кардинальський титул Тіссеран отримав 15 червня 1936 р., трохи згодом став кардиналом-священиком, а 1946 р. – кардиналом-єпископом (історично кардинальство має три ранги, подібні за назвою до священицьких). Входив до складу Комісії з питань Східних Церков.

Звісно, окремим сюжетом може бути внесок кардинала Тіссерана в підготовку ІІ Ватиканського Собору та участь у ньому. Цілком очевидно, що зі своїми кваліфікаціями фахівця східних мов і Східних Церков він брав активну участь у підготовці всіх документів, що стосувалися Східних Церков, внутрішньоцерковного й міжцерковного діалогу, екуменічних питань. Деякі джерела вказують, що він також певним чином прислужився діалогу з Російською Православною Церквою та – не мало не багато – налагодженню дипломатичних відносин між СРСР і Французькою Республікою за часів де Голля. При цьому залишався бібліотекарем і архіваріусом Ватиканської бібліотеки, писав наукові праці, а з 10 березня 1951 р. до 15 серпня 1967 р. був префектом Священної конгрегації церемоніалу. Починаючи з 13 січня 1951 р. і до самої смерті 21 лютого 1972 р. був деканом Священної колегії кардиналів. Помер від серцевого нападу. Хтозна, скільки ще справ він устиг би зробити під опікою численних святих, які його охороняли протягом усього життя.

Рідко коли одна людина, тим паче священик, вшанована високими державними нагородами кількох країн. А Ежен-Габріель-Жерве-Лоран Тіссеран був кавалером Великого хреста ордену Почесного французького легіону (1957), кавалером Великого хреста "За заслуги перед Італійською Республікою" (1961), а також відзначений Воєнним хрестом з пальмовою гілкою (1914–1918). І – що зовсім неочікувано, але абсолютно заслужено, – Російська Православна Церква відзначила його орденом Святого рівноапостольного великого князя Володимира І ступеня (1969). У такий спосіб до всіх його святих-покровителів долучився ще й "наш" святий Володимир…

Тетяна ДЗЯДЕВИЧ

ФОТО

Кардинал Ежен-Габріель-Жерве-Лоран Тіссеран

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/