Пам’ять установлення Пресвятого Таїнства Церква відзначає,
власне кажучи, у Великий четвер. Однак тоді розпочинається також і страждання
Христове. Тому від ХІІІ століття Церква має окреме свято Божого Тіла, аби у
відповідний урочистий спосіб дякувати Господу за цей незвичайний дар.
Ініціаторкою встановлення цього свята була св.Юліанна з
Корнійона (1193-1258). Коли вона була настоятелькою монастиря августинок у
Мон-Корнійоні поблизу Льєжа, то 1245 року була обдарована Господом даром
об’явлень, у яких Христос побажав установлення окремого свята на честь
Пресвятої Євхаристії. Господь Ісус навіть визначив собі день цієї урочистості –
четвер після неділі Пресвятої Трійці. Єпископ Льєжа, Роберт, порадившись зі
своїм капітулом і ретельно дослідивши ці об’явлення, вирішив виконати веління
Господа Ісуса. 1246 року відбулася перша євхаристійна процесія.
Однак того ж самого року єпископ Роберт помер. Вище
духовенство Льєжа на підставі думки теологів визнало те рішення ординарія
завчасним, а впровадження свята з такою назвою – апріорі непотрібним. Ба
більше, св.Юліанну мало не звинуватили в єресі. На знак покарання її перевели з
монастиря в Мон-Корнійоні в провінцію (1247 р.).
Однак після втручання архідиякона кафедрального собору в
Льєжі, Якова (Жака), кардинал Гуго після поновного розгляду справи затвердив це
свято. Отож 1251 року архідиякон Жак знову повів євхаристійну процесію вулицями
Льєжа. Господь Ісус щедро винагородив ревного священика за це. Син шевця з
Труайє (Шампань) незабаром став єпископом у Вердені, патріархом Єрусалима і
зрештою – папою (1261-1264). Він керував Церквою як Урбан IV. І саме він 1264
року впровадив у Римі урочистість Божого Тіла.
.jpg)
Безпосереднім поштовхом до встановлення свята, за
переказами, було чудо, яке сталося в Больсені. Коли тамтешній священик служив Святу
Месу, після перемінення дарів перевернулася чаша, яку він зачепив рукою, і
пролилося кільканадцять крапель крові Христової на корпорал. Вражений священик
побачив, що освячене вино перемінилося на видиму кров. Папа, якому повідомили
про це чудо, перебував тоді неподалік у місті Орв’єто. Він забрав цей святий
корпорал, і до сьогодні на цій збереженій тканині видно плями. Під час процесії
Божого Тіла його несуть замість монстранції.
Користуючись тим, що тоді при папському дворі в Орв’єто
перебував св.Тома Аквінський, папа Урбан IV звелів йому опрацювати літургійні
тексти для Святої Меси та Літургії годин для священиків. Великий учитель Церкви
зробив це майстерно. Ті тексти використовуються й донині – зокрема, часто
співаний гімн "Pangue lingua" і його останні дві строфи ("За
святую тайну віри…").
Папа Климентій V відновив це свято (1314), яке по смерті
Урбана IV почало забуватися. Папа Йоан ХХІІ (†1334) затвердив його для всієї
Церкви. З часів папи Урбана VI урочистість Божого Тіла належить до головних
свят літургійного року (1389).
Перша згадка про процесію в день цього свята походить із
Кельна (1227). У XIV столітті ми знаходимо її вже в Німеччині, Англії, Франції,
Іспанії та Мілані. Від XV століття в тій же Німеччині прийнявся звичай процесії
до чотирьох вівтарів. Святі Меси при виставлених Пресвятих Дарах було
впроваджено в XV столітті. До 1955 року обов’язковою була також октава, під час
якої Господа Ісуса урочисто прославляли, дякували Йому та складали перепрошення
і благання.
ФОТО:
Папа Урбан IV, за правління якого в Римі вперше було
запроваджено процесію Божого Тіла
Процесія Божого Тіла.
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар