Є такі міста і такі місця, де ніколи і не був, а здається,
що знаєш їх як рідні. Це відбувається частково завдяки літературі, частково –
кінематографу. Ми знаємо Петербург Достоєвського, Київ Булгакова, Ялту Чехова.
Хотілося написати про Одесу Бабеля, але хіба лише Бабеля? Тут і пісні Утьосова
можна згадати, і Жванецького, також те, що вітчизняне кіно почалося звідси…
Перші поселення на території сучасної Одеси сягають періоду
давньогрецьких колоній, залишки цих поселень були знайдені там, де зараз
простягається Приморський бульвар. Зрештою, ці території багато чого мають у споминах,
але, будьмо відвертими, інтенсивний розвиток міста, те, чим Одеса найбільше
славиться нині, пов’язаний із правлінням Катерини ІІ. Саме за її часів тут було
закладено сучасну інфраструктуру, а місто стало найбільшим зовнішньоторговельним
портом імперії.
Саме тоді Одеса почала перетворюватися на перлину біля моря.
Класицизм і модерн тут представлено найкращими архітектурними зразками: нас і
досі захоплюють Потьомкінські сходи, Приморський бульвар, Дерибасівська вулиця,
парк культури й відпочинку, оперний театр… Кожен може знайти свій улюблений
одеський куточок.
Одеса ніколи не була моноетнічним містом. Греки, турки,
німці, французи, італійці, болгари, румуни, молдавани, євреї, росіяни,
українці... Те ж було і з релігійністю, адже кожна громада мала свою святиню,
свої традиції. Можна сказати, що християнство тут завжди було присутнє, а от щодо
інституційності, то самостійний деканат римо-католицької Тираспольської дієцезії
в Одесі проіснував від 1857 до 1926 р. Єпископ сюди переїхав 1917 р. За
радянських часів відбулася певна реорганізація, але тамтешні католики мали
душпастирську опіку. Навіть храм Успіння Пресвятої Богородиці був
реорганізований у кафедральний. Сьогодні, крім нього, діють храми св.Петра і
св.Климента.
Одеса має славу енергійного й ініціативного міста – ясна
річ, бо така суміш етносів і південне щедре сонце таки далися взнаки. Тому,
якщо в Україні мала постати Школа апостольства мирян, то напевно саме в Одесі. З
благословення єпископа Одесько-Симферопольської дієцезії РКЦ в Україні Броніслава
Бернацького і за матеріальної підтримки фонду "Реновабіс" 2003 року отці-паллотини
створили Школу імені слуги Божого Станіслава Шульмінського, де мирянам
допомагають знайти свій шлях – на благо Церкви і громади.
Тетяна ДЗЯДЕВИЧ
ФОТО:
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці – центр
Одесько-Симферопольської дієцезії РКЦ
Пам’ятник засновнику Одеси, "Дюку де Ришельє" –
він, до речі, також був католиком
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При передрукуванні
обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар