ПРО СВІДЧЕННЯ, ПІДТВЕРДЖЕНЕ ЖИТТЯМ

В жовтні 2012 року відбулася ХІІІ Звичайна Генеральна асамблея Синоду Єпископів Католицької Церкви, яка буле присвячена темі нової євангелізації для передачі християнської віри. Про завдання нової євангелізації, а також про місію мирян у ній згадується і в робочому документі синоду, уривок із якого наводимо нижче.

Слова Папи Бенедикта XVI вказують, чому євангелізація та втаємничення у віру природним чином містять виховну діяльність, яку Церква провадить як служіння світу. Це завдання ми повинні виконувати в такому культурному контексті сьогодення, коли будь-яка форма виховної діяльності видається щоразу важчою і кризовою до тої міри, що сам Папа говорить про "катастрофічний стан освіти" […]

Контекст "освітньої катастрофи", у якій ми перебуваємо нині, надає особливого значення словам папи Павла VI: "Людина наших часів охочіше слухає свідків, аніж учителів, а якщо й слухає вчителів, то лише тому, що вони є свідками. [...] Отже, Церква найефективніше може євангелізувати світ своєю поведінкою і традиціями, тобто через свідчення, підтверджене життям; воно чітко показує Її вірність Господу Ісусові, убогість, стриманість, свободу від будь-якої земної влади у світі і, нарешті, святість". Усілякий проект "нової євангелізації", будь-який проект проголошення і передавання віри не може не враховувати потреб людей, які своєю щоденною поведінкою додають моці євангелізації. Саме їхній приклад є тією додатковою цінністю, яка підтверджує істинність їхньої відданості, суті того, чого вони вчать, а також того, до чого закликають. Теперішній "катастрофічний стан освіти" підвищує попит на вихователів, які можуть бути гідними свідками тих цінностей, на які можна оперти чи то особисте життя людини, чи то спільні плани суспільного життя. Є чудові взірці. Досить згадати святих Павла, Патрика, Боніфація, Франциска Ксаверія, Кирила і Методія, Tурибія з Mонгровехо, Даміана де Вестера та блаженну Мати Терезу з Калькутти.

Ця вимога стає для сучасної Церкви обов’язком надавати підтримку і формувати ту велику кількість людей, які вже давно беруть участь у євангелізації й освіті (єпископи, священики, катехити, вихователі, учителі, батьки); християнські спільноти, які повинні приділяти більше уваги й докладати більше зусиль до вирішення цього завдання, дуже важливого для майбутнього Церкви і людства. Треба чітко утвердити в наших Церквах засадниче значення служіння євангелізації, проголошення та передавання віри. Індивідуальні спільноти повинні переглянути свої пріоритети для дій, щоб докладати більше сил і засобів у спільну справу "нової євангелізації".

Щоб віра мала на що опертися і з чого черпати життєві сили, вона на початку потребує того первісного середовища, яким є сім'я, яка є першим місцем, де ми вчимося молитися. У родинній сфері виховання у вірі насамперед має форму навчання дитини молитви. Спільна молитва з дитиною допомагає батькам призвичаїти дитину до присутності люблячого Бога, навчити її розпізнавати Його, а також дозволяє їм стати ймовірними свідками для самої дитини.

Формацією і турботою потрібно підтримувати не лише вже діючих євангелістів, а й шукати нові сили, не обмежуватися лише технічною підготовкою, яка також є необхідною. Однак щоб відчути батьківство Бога, потрібна передусім духовна формація, школа віри у світлі Євангелія Ісуса Христа під керівництвом Святого Духа. Євангелізувати може тільки той, хто сам піддався і піддається євангелізації, хто готовий дати себе відновити духовно через зустріч і життєве єднання з Ісусом Христом. Він може передавати віру, як нам про це свідчить апостол Павло: "Я повірив, тому заговорив" (2 Кор 4, 13).

Отже, нова євангелізація насамперед є духовним завданням і викликом. Вона є завданням християн, які прагнуть святості. У цьому контексті та з таким розумінням формації буде корисно присвятити відповідний час і місце для зіставлення методів, якими користуються місцеві Церкви, щоб довести до відома охрещених, що вони мають євангелізаційні та місіонерські обов’язки.

У різних контекстах нової євангелізації свідки, щоби бути гідними віри, повинні вміти висловлюватися мовою свого часу, проповідуючи посеред нашого світу мотиви надії, що їх оживляє (пор. 1 Пт 3, 15). Такого завдання не можна запланувати спонтанно, воно потребує уваги, освіти й догляду.

Переклад українською мовою – "Католицький Оглядач" (цитується за: catholicnews.org.ua)

ФОТО:

Про потребу нової євангелізації говорив ще блаженний папа Йоан Павло ІІ

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/