ОДИН ПРОТИ ВСІХ?

Минув рік по тому, як апеляційна інстанція Сразбурзького суду ухвалила рішення у справі "Лаутсі проти Італії", знану ще як "справа про розп’яття". За ним Італія отримала право залишити розп’яття в школі. Рішення створило прецедент для розгляду справ про релігійну свободу в подальшому.

Вибух овацій та захвату, спричинений промовою адвоката Йогана Вейлера у Стразбурзському суді в липні 2010 року, поволі вщух. Тож тепер є можливість переосмислити подію та її наслідки і нарешті уважно вчитатися та вдуматися в аргументи.

Йоган Вейлер – юрист, професор кафедри Європейського союзу у Нью-Йоркському університеті, почесний професор Лондонського університету, автор багатьох статей та книг з міжнародного, порівняльного та європейського права. В апеляційній інстанції Суду він представляв інтереси восьми країн: Росії, Вірменії, Болгарії, Кіпру, Греції, Литви, Мальти, Італії та Сан-Маріно.

Апеляція була подана ним на попереднє рішення суду від 3 листопада 2009 р. яким суд встановив, буцімто Італія порушила принцип "нейтральності", за яким держава не може застосовувати владу щодо визнання легітимними тих чи інших релігійних переконань і способів виразу їх. Таким чином, італійські освітянські інституції, даючи дозвіл на присутність розп’яття у школі, визнають перевагу католицизму як релігії, символом якої є розп’яття, над іншими віросповіданнями. Суд вважав, що Італія порушує принцип "нейтральності" і обмежує право пані Лаутсі на виховання її дітей згідно з її переконаннями, а також право школярів вірити або не вірити.

Апелюючи саме до цього пункту, проф. Вейлер вказує, що розп’яття для Італії, яка за своєю конституцією декларує себе як світську (себто відділену від Церкви), радше не релігійний символ, а символ культурних традицій країни, і держава захищає його саме як такий. Таким чином, вона не втрачає своєї світськості та не порушує принципу "нейтральності", а охороняє культурні надбання італійського народу. Суд прислухався до аргументації адвоката та змінив рішення на прямо протилежне попередньому. Ба більше – визнав, що такий культурний символ може бути дієвим прикладом у вихованні у італійських школярів толерантного ставлення до інших віровизнань.

На перший погляд, все закінчилося начебто добре. Та аналізуючи діаметрально протилежні рішення суду, силу аргументів захисту та й перебіг справи загалом, стає помітною безпорадність європейських юристів у вирішенні питання співвідношення приватного інтересу особи та спільного блага. Поняття останнього поволі зникає і першочерговою метою стає забезпечення комфорту поодинокої особи, навіть на шкоду благу спільноти.

Виникає зустрічне питання: чи не мала б і сама особа поважати звичаї та традиції спільноти, в якій живе? Слов`янська народна мудрість каже: до чужого монастиря зі своїм звичаєм не пхайся. Не йдеться про застосування примусу до особи, аби вона жила за "статутом" даної спільноти. Але йдеться про взаємоповагу і взаємовизнання права на самоідентичність, притаманне як спільноті, так і окремій особі.

Позитивістський підхід членів Європейського суду до вивчення суті справи створив простір для юридичних маніпуляцій. Чим і скористався проф. Вейлер, який фактично переінакшив тлумачення принципу "нейтральності" та переконав Суд у тому, що Італійська республіка від 1984 року і донині залишається секуляризованою, себто відділеною від Церкви. Цей маневр привів до позитивного результату – розп’яття залишилося в школах. Проте поминули мовчки те, що розп’яття є символом християнства, на якому сформувалася культура Італії. Визнання цієї правди не суперечить релігійній свободі, а тільки вказує, яких саме засад тримається народ Італії і які саме принципи вважає за потрібне декларувати.

Між іншим, а якщо хтось завтра захоче повісити в європейській школі поряд із розп’яттям яке-небудь буддистське коло? Яке рішення Суд ухвалить у такому разі?

Вікторія СЕМЕНОВА

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/