ЄПИСКОПСЬКІ ІНСИГНІЇ

За незначними відмінностями, значення єпископських клейнодів є однаковим для католицьких єпископів римського та візантійського обрядів.

Пасторал – пасторський посох, жезл – знак єпископської влади. Першими його почали використовувати абати, а саме св. Колумбан (†615 рік). Верхівка пасторалу символізує пастирську опіку: цим верхів’ям єпископ утримує вірних від зла й скеровує до добра так, як пастир направляє своїх овець. Середня частина символізує опору і служіння людям та зміцнення їхньої віри. Нижня загострена частина означає пастирську турботу через заохочення, напоумлення, ба навіть догану. Починаючи з ХІІ століття, папи використовують простий пасторал із хрестом.

Митра – особливий головний убір єпископа, що використовується під час Літургії. У єпископів Римо-Католицької Церкви він складається з двох тканинних трикутників, з’єднаних тканиною, з двома низхідними стрічками, що спадають на потилицю. Митра – "шолом спасіння", а два її загострених краї символізують Старий і Новий Завіти. Католицькі єпископи візантійського обряду носять митру у вигляді корони, оздобленої іконами.

Перстень є знаком гідності, вважається символом печатки істинної віри та заручин єпископа з його Церквою – дієцезією (єпархією).

Нагрудний хрест – це хрест зі шляхетного металу, який містить релікварій із мощами мучеників, через що він символізує перемогу над стражданням і смертю. А крім того, хрест нагадує єпископові про страждання Христа, про Його могутній захист від ворогів спасіння. Нагрудний хрест також має нагадувати духовенству про їхню вірність Христу.

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/