УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК

Історія укріплення над річкою Уж бере свій початок ще з давньоруських часів, коли на цьому місці стояв форт із дерева. А от перші докази існування кам’яної твердині вчені датують XI століттям: 1086 року її стіни вже змогли витримати облогу татарських військ під проводом хана Кутеска.

На 1284 рік у внутрішньому подвір’ї замку вже стояв храм св. Юрія, залишки фундаменту якого знайшли археологи. Письмова згадка навіть зберегла ім’я місцевого священика – Штефан. Церква була достатньо велика, щоб умістити крипти заможних міщан; звичайних городян ховали поруч із храмом.

У XIV ст. замок перейшов у власність заможної родини Другетів, які перетворили церкву св. Юрія на сімейну каплицю з усипальницею.

Але церква відома не лише цим зв’язком із Другетами. У її стінах 24 квітня 1646 р. було укладено Ужгородську церковну унію, ініціатива якої належала графові Дьйордю Другету Гомонайському. Він ще 1613 р. запросив до себе єпископа Атанасія Крупецького, щоб розпочати процес об’єднання Церков.

У XVIII ст. за сприяння Андрія Бачинського, зачинателя закарпатського церковного відродження, розпочався процес перетворення сімейної резиденції на навчальний заклад – семінарію Трьох Святителів. Вона постала на базі богословської школи, заснованої в Мукачівській єпархії 1744 р., і мала чотирирічний термін навчання.

Викладачі та ректор мешкали в самому замку. Над вхідною брамою облаштували бібліотеку, яка налічувала 3662 томів. Серед скарбів колекції був рукописний Старий Завіт 1663 р. старослов’янською мовою. Вже на початку ХХ ст. тут діяли друкарня та видавництво "Уніо".

Щоранку о шостій семінаристів будив дзвін, який колись висів у церкві св. Юрія, а на місці самого храму постав сад. У семінарії вивчали богословські дисципліни, класичні мови (латину, грецьку, давньоєврейську), а також географію та історію. У вільний час організовували музичні вечори (гурток існував тут із 1845 р., а хор – із 1831 р.) і театральні вистави.

1941 року семінарія отримала статус академії, проте вже влітку 1945-го радянські органи відібрали приміщення фортеці в навчального закладу й розмістили тут військову частину. Згодом тут виник музей, а саму академію – в рамках ліквідації Мукачівської греко-католицької єпархії – закрили. Відтоді діяльність викладачів і семінаристів була підпільною. Замок і досі перебуває в державній власності: там розташовані виставкові зали Закарпатського краєзнавчого музею.

Донині збереглася каплиця Трьох Святителів – духовних покровителів семінарії: Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого. Фрески Фердинанда Бідри (давнього художника Мукачівської єпархії) поступово відновлюють, каплицю відкрито для відвідувань.

Сьогоднішня духовна академія Мукачівської єпархії, присвячена блаженному священномученику Теодору Ромжі, – це один із найстаріших духовних вищих навчальних закладів на теренах України. Відновлена, вона постала в передмісті Ужгорода, у с. Минай; наріжний камінь був освячений 28 червня 1992 р. Освячення нових приміщень академії відбулося рівно за 12 років: 28 червня 2004 р. його здійснив кардинал Юзеф Томко.

Олена БЄЛКІНА

ФОТО:

Ужгородський замок 

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/