Одного дня Світло Христа з Пасхалу таки прошило мою
свідомість. І дивлячись на звичайну смертну людину, дорогу мені особу, я
зрозуміла, що ця людина, одна із мільйона їй подібних, – безсмертна, вона не
може вмерти. Це як із першим коханням: ми закохуємося – і весь світ набуває
якоїсь чарівності, кохана особа живе тепер і зараз, як у вічності, що не має
часу. Якби без Христа – то "чарівна" чуттєва любов розсипається, і
люди називають це крахом ілюзій. Втілене ж Слово перетворює ілюзію на
реальність, але вже не за допомогою почуттів, а за допомогою усвідомлення, в Кого і в що я вірю.
Ісус на хресті
Розіп’ятий Бог, вкритий старанно сірою фарбою людських гріхів,
З тріщиною гріхопадіння на горизонтальному древі,
З розбитими колінами, невидимо молиться за кожного, хто
входить в Таїнство Спасіння,
За людство, зіпсоване духовними лінощами, розіп’ятий Бог.
Молиться.
Ірина ОСТРОВСЬКА:
(Редактор рубрики
"Золоті легенди Церкви")
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар