Одна жінка під час Святої Меси стала свідком того, що її
збентежило: священик чхнув. Згодом вона зізналася: "Я ж гадала, що
священик – це хтось такий, хто й не чхає…" Саме так і виникають крайнощі
сприйняття: або у своїй уяві домальовуємо священикові сяючий німб, або ж,
навпаки, сприймаємо його такою собі "пересічною людинкою", яка має
купу вад і всім усе винна.
То хто він – священик? Чи має він своє власне життя? Чи
страждає він? Чого він очікує від Бога та людей? І взагалі – "чи він
чхає"? На ці питання дає відповіді о. Юзеф АВГУСТИН SJ.
Чи священик може теж потрапити
до пекла?
Як і кожна людина. Ми, священики, так само переживаємо спокуси
й загрози, як і всі інші.
З яких гріхів частіше
за все сповідаються священики? Чи з таких само, як і кожен смертний?
Визнання під час сповіді не можуть бути сприйняті як
соціологічне дослідження. Якщо маємо такі само спокуси, як усі, то й гріхи маємо,
як усі. Канцлер курії в Катовіце (Польща) отець Ольшовський серед найважливіших
проблем священика назвав такі: легке залишення священства, зловживання
алкоголем, сексуальні проблеми, вигоряння, фрустрація, депресія. Усе це
пов’язане з моральними проблемами. Якщо священик не молиться – така
поведінка й постава приходять автоматично.
Як священик може
знайти час на молитву, якщо він зазвичай виконує в дієцезії декілька функцій
одночасно, щось організує, викладає катехизу і мало спить?..
Якщо священик має трохи серця для Бога, то його перевтома не
зашкодить у молитві. Ми ж можемо відпочити в Бозі, довіривши Йому свою втому. Це
і є відпочинком. Якщо хтось каже, що має багато роботи й через це не молиться,
то сам себе обдурює. Ми не молимося – або молимося мало, – через те
що нехтуємо Богом, а власну працю вважаємо за важливішу від Нього.
Церква повчає, що
священиками є всі охрещені, але тільки вибрані висвячені священики можуть
відправляти Євхаристію, сповідати. Чи це особливе вирізнення не призводить до
того, що священикам важче бути покірними?
Не в цьому головна проблема… Буває так, що голова держави смиренний,
а шкільний прибиральник, маючи ключі від шафок, підкреслює свою владу. Ми забагато
говоримо про священство як про обраність, помазання, владу, а мало – як
про службу, посвячення, жертовність. У малих містечках і по селах ми маємо
занадто багато престижу, суспільного значення, влади і, якщо не вміємо цим правильно
користуватися, то це нас псує.
Домініканець о. Бадені
стверджує, що найважчим у священицькому житті є відсутність жінки. Чи це так?
Ні, я так не вважаю. Найважчим у житті священика є
відсутність сенсу життя, остаточної мети. Напевно, о. Бадені, кажучи так,
був певен, що кожний священик знає, навіщо живе і чому став священиком. Але це
не для всіх очевидне. Священик може загубити сенс життя і забути, навіщо
прийняв свячення. Сенс життя здобувається кожного дня, іноді до "кривавого
поту чола", як Ісус у Гетсиманському саду. Колись я провадив реколекції для
одного священика, який мав проблему з дотриманням целібату. Спочатку він неохоче
брав у них участь, але сталося чудо. Коли він переміг себе самого, то молився,
як дитина, а під кінець привселюдно визнав: "Упродовж багатьох років я був
невіруючим священиком…" Отже, то була не проблема целібату, а проблема
віри. Якщо Мене любите, виконаєте мою заповідь, – сказав Ісус (Йн
14, 15).
Але ж Ви визнаєте, що
існує проблема жінки в житті священика?
Любов до жінки, батьківство, якщо вільно обране, – це
найпрекрасніший досвід чоловіка тут, на землі. Коли ми зрікаємося цього, то
болісно переживаємо цю відсутність. Удавання, що проблеми не існує, призводить
до неприродного придушення потреби в людській любові. Це своєю чергою породжує
негативні наслідки: жадобу до влади, власності, чуттєвої насолоди тощо. Але
жінка не є для чоловіка остаточною метою… Проблема самотності священика трохи
глибша і має складні причини.
Бенедикт ХVІ також
закликає до молитви за священиків. Навіщо молитися за священиків? Це ж ми
зазвичай просимо їх про молитву за інших.
Перед Богом ми всі заступаємося за всіх. Також і чернецтво,
члени інституцій богопосвяченого життя, чиїм покликанням є молитва за весь світ
та Церкву, теж потребують молитви. Навіщо молитися за священиків? Аби вони
знали про те, що у своїй боротьбі, перемогах та падіннях вони не самотні. Ця
молитва має їх мобілізувати й підтримати.
(Скорочений та адаптований переклад "КВ")
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар