Провидіння Боже встановило так, щоб людина могла витривало
змагатися з хворобами і дбати про своє здоров’я. Дане Богом людині, воно слугує
для виконання обов’язків у суспільстві та Церкві – і ми не маємо морального
права марнувати здоров’я дарма. Це Бог дає нам життя, Він дає сили і певне
завдання для виконання у цьому світі. Немає жодного непотрібного, безцільного
життя. Але людина має вільну волю і не завжди прислухається до того, як Бог
прагне послужитися нею, покликавши до існування.
Однак ми маємо завжди бути готові прийняти хрест, який у
житті може виразитися також через хворобу. Тому хворі мають особливе завдання у
християнській спільноті і є особливими членами Тіла Христового, яким є Церква.
Церква вірує і визнає, що серед семи Святих Таїнств існує
одне, спеціально призначене для зміцнення хворих. Це Таїнство Єлеопомазання.
Воно призначене не тільки для тих, які перебувають у дуже великій небезпеці
смерті: єлеопомазання потрібне і тоді, коли вірному починає загрожувати
небезпека смерті через хворобу або старість.
Це таїнство може повторюватися. Якщо людина після
єлеопомазання одужує, вона може знову прийняти це таїнство в разі нової
хвороби. Євангеліє свідчить про те, що Христос оточував великою опікою хворих у
їхніх тілесних та духовних потребах, а також доручив чинити це саме своїм
вірним. Турбота про вділення цього таїнства є обов’язком цілої Церкви. На
кожному з нас лежить відповідальність дбати не тільки про своє спасіння, але
допровадити до поєднання з Богом іншу людину. А тим більше справою віри є дбати
про важко хворого ближнього, а надто за того, який перебуває в небезпеці
смерті.
ІІ Ватиканський Собор стверджує, що Таїнство Єлеопомазання
можна назвати таїнством помазанням недужих, спираючись на слова апостола Якова:
"Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони
помоляться над ним, помазавши його олією в ім’я Господнє, і молитва віри спасе
недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому
простяться" (Як 5, 14-15).
Хвороба може вести до тривоги, до замкнення в самому собі,
навіть до бунту проти Бога… Але вона також може зробити людину зрілішою;
допомогти їй пізнати те, що є насправді цінним у житті, а що – другорядним.
Дуже часто хвороба, навіть неважка, допомагає людині зробити переоцінку свого
життя. Згуртувати навколо неї справжніх друзів, помирити розбиту внутрішнім розбратом
родину. Врешті-решт, часто хвороба спонукає шукати Бога і навертатися до Нього.
Нам не відомі плани Божі: через страждання однієї людини, яка несе хрест
хвороби, часом навертаються інші. Нікому не відомі путі Господні…
У Старому Завіті хворобу часто пов’язують із гріховним
станом людини. Виливаючи перед Богом свої скарги та хвороби, люди Старого
Завіту шукали оздоровлення. Хвороба ставала дорогою навернення, а Боже прощення
– початком зцілення.
У Новому Завіті Христос прийшов зцілити всю людину, її дух,
душу та тіло. При зціленні Ісус жадає віри людини. І нині через Таїнство
Єлеопомазання Він прагне доторкнутися до нас, щоб звільнити від страждань.
У Євангелії Ісус користується різними знаками для
оздоровлення хворих: слиною, покладанням рук, зануренням у воду, накладенням
болота. Дозволяє до Себе доторкнутися і ще більше робить наші немочі Своїми. Та
вершина Божої допомоги нам виповнилася на Хресті, коли Він узяв увесь тягар
гріха на Себе: "Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає" (Йн 1,
29б).
Обряд Таїнства Єлеопомазання, затверджений папою Павлом IV 30
листопада 1972 р. каже наступне: "Таїнства Єлеопомазання уділяється хворим
через намащення чола і долонь олією з оливок, або, згідно з обставинами, іншою
рослинною олією, належно посвяченою, з вимовлянням тільки одного разу наступних
слів: "Цим святим помазанням нехай Господь у Своєму нескінченному
милосерді підтримає тебе благодаттю Святого Духа. Господь, Який відпускає тобі
гріхи, нехай тебе спасе і зміцнить Своєю благодаттю".
Також згадаємо
про наслідки особливої благодаті цього таїнства. Це з’єднання хворого зі
стражданнями Христа заради свого добра та добра цілої Церкви; зміцнення, мир і
відвага зносити по-християнськи страждання, спричинені хворобами або старістю; прощення
гріхів, якщо хворий вже не може його отримати через Таїнство Покаяння та
Примирення; відновлення здоров’я, якщо це
служить духовному добру; приготування до переходу у Вічне Життя.
***
Цінуймо Богом дане здоров’я, будьмо міцні духом. Але також
варто пам’ятати, що хвороба – це час випробувань не заради погибелі, а заради
Вічного Життя. І в стражданнях ми з’єднуємося з Тим, Який Сам, будучи без
жодного гріха, поніс на Собі усі хвороби та гріхи цього світу.
Отець Франциск Петро БОТВІНА OFM
ФОТО:
Таїнство Єлеопомазання.
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При передрукуванні
обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар